Склади візерунок. Методика Нікітіних від 2 до 100 років

Склади візерунок - методика НікітінихГра складається з 16 однакових кубиків. Всі 6 граней кожного кубика пофарбовані по-різному, в 4 кольори. Це дозволяє складати з них 1, 2, 3 і навіть 4-кольорові візерунки у величезній кількості варіантів. Ці візерунки нагадують контури різних предметів, картин, яким діти люблять давати назви. У грі з кубиками діти виконують три різних види завдань.

Спочатку вчаться за візерунками-завданнями складати точно такий же візерунок з кубиків. Потім ставлять зворотну задачу: дивлячись на кубики, зробити малюнок візерунка, який вони утворюють. І нарешті, третє - придумувати нові узори з 9 або 16 кубиків, яких ще немає у книзі, тобто виконати вже творчу роботу.

Використовуючи різну кількість кубиків і різну не лише за кольором, але і за формою (квадрати та трикутники) забарвлення кубиків, можна змінювати складність завдань в незвичайно широкому діапазоні.

У цій грі добре розвивається здатність дітей до аналізу і синтезу, цих важливих розумових операцій, використовуваних майже у будь-якій інтелектуальній діяльності, і здатність до комбінування.


Ми починаємо грати

Спосіб гри залежить від віку дитини й рівня її розвитку. У дітей 1,5-2 років розвинена здатність копіювати, вони люблять робити так, як старші. Якщо тато забиває молотком цвяхи, то Люба, якій 1 рік 3 місяці, тягне рученята до молотка і каже "дям... дям" (дай!) до тих пір, поки він не дасть і їй маленький дерев'яний або пластмасовий молоточок. Тоді вона починає стукати цим молотком так, як він, і навіть по тій же дошці, по якій стукає тато. А цвяха вона ще не просить, дрібні речі, дрібні малюнки її ще не приваблюють. Ось цю особливість малюка - схоплювати велике, головне, найпомітніше - і треба використовувати.

Крім того, треба пам'ятати про перші враження від гри. Зовсім НЕ байдуже, як ви висипали перший раз кубики на стіл. Якщо ви на очах малюка відкрили кришку і - бух! - з гуркотом викинули на стіл всі кубики відразу так, що вони розлетілися на всі боки, а малюк навіть здригнувся від несподіванки, то не дивуйтеся потім, коли найулюбленішим заняттям стане точно таке ж "бух!" кубиків з коробки, а не складання "поїздів" або "веж" з них.

Тому ми намагаємося не демонструвати такі небажані способи поводження з кубиками. Потрібно привести малюка до вже лежачих у безладді кубиків і починати наводити порядок або дістати їх з коробки акуратно один за одним і відразу будуючи з них "доріжку", або квадрат, або "поїзд". Малюк здивований: хороший у тата складається "синій поїзд", а він, роблячи "Ту-ту-у!", рухає його повільно до протилежного краю столу або килимка. І тато не приховує своєї радості, якщо та у малюка вийде "поїзд" (нехай спочатку і не зовсім вдало) або дитина навчиться знаходити червону межу на кубиках (саме поки тільки одну червону, і ніяку іншу) і укладати в коробку всі кубики червоною гранню вгору, не втомлюючись повторювати: "вона-вона" (тобто червона).

Але якщо малюкові вже 2-4 роки, він знає кольори та може знайти потрібну грань і оцінити красу візерунку, то перш ніж дати йому гру, виберіть найпривабливіший, на ваш погляд, візерунок-завдання серії В або Д і складіть заздалегідь з цього візерунку кубики в коробку. Відкриваючи вперше коробку з кубиками, малюк разом з вами помилується візерунком.

- Як ти думаєш: ми навчимося складати такі ж гарні візерунки з кубиків?

- Звичайно, навчимося, - не сумнівається він.

Покладіть тоді візерунок "доріжка" (СУ А1) перед малюком і дайте йому завдання скласти з кубиків точно таку ж "доріжку". Більшість малюків зазвичай легко справляються з цим завданням.

Друга і третя "доріжки" виходять ще швидше, ніж перша, і не страшно, якщо не зовсім точно витримана їх довжина. Припустимо, дитина замість 4 кубиків взяв тільки 3.

- Чи не здається тобі, що "доріжка" вийшла коротша, ніж на картинці? Порівняймо!

І малюк сам виправить помилку.

- Ось тепер вийшло точно, без помилки, - можете похвалити його. І так підбадьорюючи малюка, переходите від візерунка до візерунку, уважно помічаючи та швидкість роботи, і точність укладання кубиків, і інші достоїнства його дій. Зерна акуратності й точності в роботі, зосередженості і уваги можуть дати паростки саме тут, у грі.

Скільки візерунків можна скласти за одну гру, сказати важко. Може бути, 5, а може бути, і 10 - все залежить від настрою дитини і її можливостей. Якщо робота йде швидко, задоволений і малюк, задоволені і ви, значить, все в порядку.

- Добре в тебе виходить! Я не очікував. Ну, на сьогодні вистачить! Завтра ще пограємо, - м'яко запропонуйте закінчити, але... це пробний камінь. Головне – як поставиться до пропозиції малюк. Якщо він засмучений і готовий заплакати тому, що йому "хочеться ще пограти", поступіться, покажіть дитині ще 1-2 візерунки. Якщо ви своє слово зазвичай тримаєте і малюк вірить вам, то він погодиться з тим, що "завтра ще пограємо". Це найбільш вдалий підсумок першої гри.

Непогано, коли малюк відразу погоджується закінчити гру, але при цьому цікавиться:

- А завтра ми ще пограємо?

Обов'язково знайдіть можливість пограти і "завтра ввечері", і післязавтра, і через 2 - 3 дні... Така "хвиля" інтересу до гри, коли малюк грає в кубики кілька днів поспіль, наприклад 5-7, найвдаліший початок. По-перше, за цей час і ви, і малюк зможете втягнутися в гру, відчути якийсь інтерес в ній. По-друге, малюк встигне пройти вже посильні для нього завдання, і ви дізнаєтеся його "стелю" можливостей зараз. По-третє, спостерігаючи за грою дитини, ви навчитеся відчувати його можливості. А це вміння - дуже важливе для керівництва розвитком в будь-якій області. Воно дозволить вам правильно визначити дозу гри, вирішити, що можна на деякий час "забути" гру.


Граємо вчора, сьогодні, завтра

Тепер можна звернути увагу на зв'язок вчорашньої гри з сьогоднішньою та сьогоднішньої з завтрашньою. Від цього значною мірою залежить і інтерес до гри, і успіх в просуванні "вгору по драбинці" завдань.

Припустимо, що малюк перший раз склав 8 візерунків - 4 "доріжки" і 4 "квадрата" (СУА 1 - СУА 3).

Чи давати на наступний день ці ж самі 8 візерунків? Або переходити до нових? Практика показала, що краще за все скористатися тут методом "криголама", тобто кожну наступну гру починати, відступивши трохи назад. На другий день можна дати кілька колишніх візерунків: 2-3 "доріжки", 1 "квадрат", а потім вже нові візерунки-завдання серії А скільки малюкові захочеться.

Так, кожен раз "для розгону" треба скласти кілька колишніх, вже підкорених візерунків і тільки потім давати нові. Величину "розгону" теж треба змінювати. Якщо попереду важкий узор, наприклад при переході від одноколірних граней до двоколірних (цей перехід відчутний у всіх 3 серіях А, Б, В), то "розбіг" слід брати більше, а нових візерунків давати менше, аж до 12.

Взагалі перехід до складання важких візерунків - пробний камінь і для мистецтва старших грати з малюками, і випробування для самих дітей. Якщо вашій дитині не вдається візерунок, забудьте про нього на місяць-два. Після перерви, з новими силами та взявши "великий розгін" (тобто повернувшись, можливо, і до найперших узорів), малюк може майже відразу взяти неприступний спочатку візерунок.

Але можливий інший варіант. Вані майже 3 роки. У нього не виходять "ліхтарики" (СУА 10). Він пробує кожен раз їх складати, бере "розгін" і, нічого не досягнувши, говорить з прикрістю: "Ніяк!" Іноді він просить: "Дай інший!" І йому дістають по 1-2 візерунки з серії Б, які Вані вдаються (вони з одноколірних граней). Про Іванові невдачі з "ліхтариками" вже знають не тільки тато з мамою, а й старші брати та сестри.

Вони теж іноді грають з Ванею, і з ними він здолав "пилу", яка "їла, їла дуб-дуб - поламала зуб-зуб" (так каже Ваня, рухаючи "пилу" назад-вперед по столу), а "ліхтарики" ніяк не здаються.

- Скоро і "ліхтарики" у тебе вийдуть, - втішають Ваню. - Адже і "пила" і "ялинка" теж важкі, а ти їх вже робиш.

Так проходить кілька днів, і мама вже подумує, чи не варто забути на деякий час і "ліхтарики", і гру, як раптом одного вечора, усім на втіху, Ваня сам склав "ліхтарик".

Ця подія, по-перше, підняла Ваню на нову "хвилю" захоплення грою, а по-друге, кілька днів поспіль кубиками знову займалися старші за нього брати та сестрички й придумали для нашої гри більше десятка нових цікавих візерунків-завдань. Такі удачі бувають не часто, і їх треба цінувати, бо вони залишають дуже хороший і корисний слід у житті малюка.


Можна грати й самому!

Коли гра для дитини стане цікавою, вона сама просить: "Пограймо в кубики! Складаймо візерунки! " Тоді можна подумати про те, щоб не просто зрідка давати кубики для самостійної гри, але і заохочувати цю самостійність усіма засобами. Тут справа не тільки в тому, що вивільниться час дорослих, а в тому, що, граючи самостійно, дитина вчиться контролювати себе, порівнювати свої результати, оцінювати свої сили й можливості - в цьому початок самостійності мислення, дуже важливою боку творчих здібностей.

Самостійна гра особливо ефективна, коли після кожної зустрічі з кубиками відчутно рух, новий крок вперед, помітний для дорослого і для самої дитини. Самостійно грають малюки з тієї пори, коли вони в змозі зібрати після гри кубики в коробку і принести її після гри татові чи мамі.

Зазвичай не відмовляйте у проханні малюка дати йому кубики, але цікавтеся:

- А яку серію візерунків ти будеш складати?

- Серію Д, - відповідає той не без гордості. Та і як не пишатися, якщо це найважча і найскладніша серія.

Стежте за успіхами й просуванням малюка - записуйте всі найбільші досягнення і перемоги в щоденник: подолання важких візерунків на зразок "ліхтариків", "гірки", "човни", закінчення однієї з серій, складання нового візерунка, якого ще ні в кого не було, перемогу в змаганнях і т. п. Малюки відчувають зацікавленість старших і собі самі прагнуть здолати побільше візерунків.

У розвиваючих іграх нумерація і рахунок зустрічаються досить часто, і діти, між іншим, можуть рано їх освоїти та до 4-5 років цілком усвідомлено користуються рахунком до 50, 100 і навіть далі.

Візерунки-завдання серії Г дають дітям з 2-3 років. Якщо з абетки та з цифр не робити таємниці і вважати букву О або А так само звичайними речами, як "м'яч" або "стіл", то і малюкові буде невтямки, що між ними є якась різниця, і він запам'ятовує їх зовсім так само, як всі інші слова. У сім'ї Нікітіних до 3 років всі семеро вже знали букви та цифри, а з 3-4 років починали читати. Та легкість, з якою йшло раннє засвоєння букв, потім переносилася і на засвоєння шкільної програми.

Складання візерунків з кубиків за готовими завданнями - найпростіший вид роботи в грі. Гру можна трохи ускладнити (а заодно майже подвоїти кількість візерунків-завдань) наступним чином: якщо на картці візерунок складається з червоно-білих граней, то можна запропонувати зробити такий же, але жовто-синій візерунок, і навпаки. Малюки сприймають таку зміну завдання як завдання нового типу. Адже тут треба не просто копіювати візерунок, а змінювати його по кольорам.


А тепер візерунки намалюємо

Ще до того як малюк перемикнеться на виконання серії візерунків Б і В, він може змальовувати візерунки з кубиків. Це складніший вид роботи з кубиками, розвиває графічні можливості. Малюкові треба навчитися проводити олівцем прямі лінії, малювати квадрати кольоровими олівцями. Зручно малювати візерунки в зошиті в клітинку. Але тут теж є свої "перші відкриття": побачити лінійки, маленькі квадратики (клітини), на які малюки спочатку просто не звертають уваги - лінії занадто тонкі, клітини дрібні й тому малопомітні.

Правила гри тут залишаються незмінними: від посильного, піддається виконання завдання до гранично складного, що вимагає максимальної напруги. Не засмучуйтеся, якщо відразу не виходить ідеально точно. У малюків процес розвитку йде поступово. І краще, якщо не просто креслити, а й фантазувати при цьому: треба, наприклад, провести олівцем лінію по лінійці в зошиті - запропонуйте малюкам вважати лінійку містком, і той, хто вміє утримувати олівець поблизу лінійки весь час, - той "не падає в річку "і проходить по містку. Малювання візерунка, та ще кольоровими олівцями, вимагає набагато більше часу, ніж складання його з кубиків, тому завдань на змалювання давайте дитині у 2-3 рази менше. Але і тут теж треба тонко відчувати, коли треба взятися за змальовування, де треба похвалити дитину, коли запропонувати закінчити гру.

Візерунки можна малювати в різному масштабі - 1: 1, 1: 2, 1: 4 і навіть 1: 6. Одна клітина дорівнює межі кубика), і починати треба з того, який буде малюкові під силу. Для малювання візерунків дайте дитині зошит в клітку, на обкладинці якої малюк може написати друкованими літерами своє ім'я, якщо ви дасте йому зразок.

Перш ніж замальовувати візерунки, добре, якщо дитина виконає підготовчі вправи.

  1. Хто вміє ставити крапки у клітинках (в центрі клітинок)? Поставте по 2 точки, по 3 точки, по 4 і т.д. Малюк при цьому не тільки вчиться малювати точки, а й вчиться рахувати.
  2. Хто вміє ставити крапки "на перехресті", тобто на перетині лінійок? Задавати можна різну кількість точок - від 2 до 10, а як контрольна вправа - весь трикутник з точок, як на малюнку.
  3. Хто зуміє провести пряму горизонтальну лінію заданої довжини точно по лінійці: завдовжки в 1 клітинку, у 2 клітинки, в 3 клітинки, в 4 клітинки і т. д.?
  4. Хто зуміє провести пряму вертикальну лінію в зошиті точно по лінійці: лінію довжиною в 1 клітинку, у 2 клітинки, в 3 клітинки, в 4 клітинки і т. д.?
  5. Хто зуміє намалювати маленькі кружечки діаметром в 1 клітинку? Хто намалює 1 коло, 2 кола, 3 кола і т. д.?
  6. Те ж, але кола розташувати інакше (в "колонку").
  7. Хто намалює маленький квадратик величиною в 1 клітку? Хто намалює квадрат зі стороною у 2 клітинки, 3 клітинки, 4 клітинки й т. д.?
  8. Хто намалює квадрат зі стороною в 4 клітинки та зафарбувати його кольоровим олівцем так, щоб не виходити за контур?
  9. Хто зуміє розділити квадрат зі стороною в 4 клітинки по діагоналі та зафарбувати різними кольоровими олівцями?
  10. Хто зуміє розділити квадрат зі стороною в 4 клітинки на 4 рівних квадратів і зафарбувати різними кольоровими олівцями?


Придумуємо візерунки самі

Ще один вид роботи з кубиками, найбільш насичений творчими елементами, складання нових візерунків, таких, яких немає ні в одній з серій. Переходять до цього виду завдань, коли дитина навчиться складати майже всі візерунки серії В. Новий візерунок скласти неважко. Але важливо, щоб це був гарний, симетричний, що нагадує своїм видом будь-якої предмет. Тільки такі візерунки та треба вважати гідними уваги. Малюки пишаються, коли вдається їм скласти саме такий. А щоб не забути новий візерунок, треба його негайно замалювати в зошит, інакше розсипав кубики - і візерунка більше немає.

З придуманих дитиною візерунків можна зробити цілу серію і назвати її ім'ям малюка. Нічого, якщо в ній тільки 5 або 10 візерунків, їх теж можна намалювати на окремих паперових квадратах або прямокутниках, а можна наклеїти, вирізавши візерунок з кольорового паперу.

Таку серію нових візерунків в пакеті, прикрашеному власним орнаментом, малюк може, наприклад, подарувати мамі на день її або свого народження.



Відгуки (0)

Написати відгук

Примітка: HTML розмітка не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре
Захист від роботів