Ця книжка – про підлітків, про підростаючу передвоєнну пронацистську німецьку молодь, для якої поняття справедливості, чесності, правди абсолютуно викривлені й цілком спотворені. Ці молоді люди – засліплені «нацистськими ідеями» й не усвідомлюють, що несуть загрозу навколишнім і цілому людству. Їхні батьки в цьому з ними заодно – вони легко дають опанувати себе, свій світ, свої думки нацистській диктатурі, її пропагандистським формулюванням. Однак у романі все ж відбувається протистояння. Кульмінацією є вбивство одним учнем іншого і звинувачення в цьому третього. Учитель, який через своє мовчання також винен у вбивстві школяра, усе ж зважується говорити правду й боронити її. Зрештою, життя без правди й так не має жодного сенсу. Бог у романі Одьона фон Горвата – уособлення правди, справедливості, толерантного ставлення до інших. Нацистська молодь живе і зростає без правди, легко даючи засліпити себе брехнею й обманом, націонал-соціалістичною пропагандою, що без угаву лунає гучними гаслами та закликами з радіо, тодішнього головного масмедіа.