Аліса ніколи не була богобоязною парафіянкою, що молилася, перш ніж з’їсти пиріжок. А для священника Жеремі віра була повітрям, сенсом існування. Та парафіян у церкві всього дванадцять, як тих апостолів. І практична атеїстка Аліса вирішує допомогти старому другові покращити ці показники. Для неї це просто черговий проєкт, який треба «розкрутити». Але заглиблюючись у світ духовного, Аліса відчуває, як щось в ній починає змінюватися. Тісні стіни скептицизму та іронії, що здавалися їй справжньою свободою, поступово розсуваються. Здається, ще крок — і Алісі відкриється істина, яку вона вперто не хотіла помічати. Але всесвіт довкола раптом стане незміряним. І не загубиться в нім лише той, хто зрозуміє, чого хоче насправді.