Заразливий. Психологія вірусного маркетингу | Джона Берґер

Про книгу «Заразливий. Психологія вірусного маркетингу | Джона Берґер»

Автор поставив собі просте, як на перший погляд, питання: чому одні імена, ідеї, товари та люди стають популярними аж до нав’язливості, тимчасом як інші опиняються «за бортом». Чи справді таким дієвим є маркетинг поголосу, як його малюють, чи таки існують певні закономірності створення популярності або навіть заразливості ідеї, думки, товару?

І в результаті досліджень найрізноманітніших рекламних кампаній науковці були здивовані: гучна антинаркотична кампанія лише збільшила споживання наркотиків. Дебютна книжка молодого науковця, що досліджував складний соціальний феномен популярності, теж здобула немалу популярність: у 2013 році посіла друге місце у рейтингу бізнес-книг amazon.com. «Заразливий» став бестселером і за версією New York Times і Wall Street Journal. Книжка перекладена 25 мовами.

Книга для широкого кола читачів, а також для фахівців зі сфери маркетингу й реклами, дослідників феномену популярності.

Чому ця книга

Ця книга відкриває таємниці заразливого контенту та допомагає зрозуміти феномен вірусного розповсюдження інформації. Опираючись на найсучасніші технології маркетингу поголосу і соціального впливу, автор подає прикладну формулу популярності, яка допоможе зробити заразливими будь-який товар або ідею. Ця книжка буде корисною для вас особисто і не тільки для загального розвитку.

Якщо ви не знаєте, що таке «тригер» і хто такий «стрікер», чому деякі подробиці історії закарбовуються в людській пам’яті і як цей процес відбувається, то маєте нагоду уважно прочитати й зрозуміти психологічні механізми сприйняття, які ніхто не може скасувати.

Цитати з книги «Заразливий»

> Гарвардські нейронауковці Джейсон Мітчелл і Даяна Тамір дійшли висновку, що > оприлюднення інформації про себе зазвичай винагороджується. Під час одного > дослідження Мітчелл і Тамір під’єднали учасників експерименту до сканерів > мозку і попросили розповісти про себе («Я люблю кататися на сноуборді») або > про інших («Він любить цуциків»). З’ясувалося, що оприлюднення власних думок > активізує ті ж ділянки мозку, які реагують на заохочення їжею та грошима. > Розповідаючи про вдалі вихідні, люди відчувають таку ж насолоду, як від > подвійної порції шоколадного торта.

> Якщо прагнете краще зрозуміти себе, спробуйте занотовувати бесіди протягом > доби. Носіть із собою ручку та блокнот і записуйте все, про що згадали > протягом дня. Вас здивує кількість обговорюваних товарів та ідей.

> Туалетний папір? Навряд чи в ньому є щось незвичайне. Однак кілька років тому > мені вдалося зробити туалетний папір темою жвавого обговорення на вечірці. Як? > Я поклав у туалет папір чорного кольору. Чорний туалетний папір? Ніхто такого > досі не бачив. І ця особливість спричинила обговорення. Наголосіть на > незвичайності товару або ідеї – і люди заговорять про них.