Втрачена земля. Льодовик | Йоганнес В. Єнсен

Книги «Втрачена земля» (1919) і «Льодовик» (1908) – це перші два твори грандіозного циклу «Довга подорож» від класика данської літератури, лауреата Нобелівської премії Й. В. Єнсена.

Ці романи є яскравим зразком міфологічного епосу, де автор, обігравши теорію дарвінізму, пропонує власну, глибоко нехристиянську та унікально данську версію біблійної історії створення Адама і Єви. Читач стає свідком того, як первісна людина льодовикового періоду в доісторичній Скандинавії пізнає біля підніжжя вулкана життя, сповнене холоду і жаху. Вона випрошує в уявного бога Вогню рятівну іскру, вбиває собі подібних і невпинно прокладає стежку в непевне майбутнє.

У «Льодовику» міфічний герой Єнсена, Дренґ — воїн і винахідник, добуває людям вогонь, який не просто зігріває тіло, а творить справжню революцію в головах і душах. Цей символічний вогонь перетворює темряву на світло як у буквальному, так і в глибоко екзистенційному значенні.

Дренґ стає пророком, дослідником небесних світил і живим метрономом: він структурує час – іще вчора безформний хаос – у дні й ночі, місяці й роки. Чоловік закладає початок великому роду, давши життя наступнику — Відбйорну, якому судилося підкорити море, угамувати натовп, але, на жаль, втратити найдорожче — родину.