Великі шовкові шляхи. Нова історія світу | Пітер Франкопан

Великі шовкові шляхи. Нова історія світу

Пітер Франкопан

Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.

Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.

«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.

Чому варто прочитати книжку «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу»?

• Подає новий погляд на історію світу та кидає виклик західній ідеї про першість греко-римської культури.

• Розповідає маловідомі історичні факти, наприклад, як китайські тексти з арифметики допомогли Лейбніцу розробити двійкову систему або про стародавні східні міста Мерв і Рай.

• Демонструє, як розширення зв’язків та поглиблення співпраці допомагають азійському регіону досягти успіху на противагу західним країнам, які зводять бар’єри та намагаються здобути більше контролю.

Цитати:

Шлях релігій:

Інтелектуальні й богословські простори Шовкових шляхів були переповненими — божества й секти, священники й місцеві правителі постійно зіштовхувалися одне з одним. Ставки були високими. Це був час, коли різні суспільства були дуже сприйнятливими до пояснень усього — від буденного до надприродного, а віра вирішувала одразу купу проблем. Боротьба між різними віруваннями була вкрай політизованою. І для всіх цих релігій — хай вони походили з Індії (індуїзм, джайнізм, буддизм), Персії (зороастризм, маніхейство) чи більш західних країв (юдаїзм, християнство, згодом — іслам) — для всіх них тріумф на полі бою чи за столом переговорів сприймалися як свідчення культурної переваги та божественного благословення. Рівняння було однаково просте й потужне: суспільство під заступництвом правильного бога чи богів процвітає, а ті, хто покладають надії на фальшивих ідолів й порожні обітниці, страждають.

Шлях до революції:

Забезпечити собі значні ресурси було важливо, бо не лише пропозиція духовних нагород схиляла людей на бік учення ісламу. Після появи Мухаммада один полководець нібито мовив до свого сасанідського колеги: «Ми більше не прагнемо мирських здобутків». Головною метою походу було поширення слова Бога. Звісно, проповідницьке завзяття було надважливим для успіху раннього ісламу. Але так само багато важив інноваційний спосіб, в який розподілялися трофеї та фінанси. Бажаючи винагородити вірність і послух матеріальними благами, Мухаммад постановив, що захоплені в невірних речі мали дістатися правовірним. Це тісно пов’язало економічні інтереси з релігійними.

Шлях до Північної Європи:

Вплив Шовкових шляхів став відчутним у ремеслі. Керамічна промисловість розквітла в Гарлемі, Амстердамі та головним чином — в Делфті. На цю галузь суттєво вплинув зовнішній вигляд і дизайн речей, які завозили зі Сходу. Китайські візуальні теми домінували на ринку. Характерні синьо-білі вироби, вигадані багато століть тому гончарями в Перській затоці, які вже були дуже популярними в Китаї та Османській імперії, тепер так активно переймалися, що стали прикметною рисою також і голландської кераміки. Наслідування було не лише найщирішою формою лестощів, в цьому разі Шлях до Північної Європи також йшлося про приєднання до глобальної системи матеріальної культури, яка тепер поєднувала Північне море з Індійським і Тихим океанами.