Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис | Олександр Петренко

Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис

Автор: Олександр Петренко

У цій унікальній публікації представлено подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1768 рік. Видання є цінним джерелом для вивчення Коліївщини, а також соціально-економічної та політичної історії Правобережної України, зокрема Брацлавського воєводства, що охоплювало території сучасних Вінницької та частково Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей.

Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) був утворений у 1566 році. Початково він функціонував як кримінальний суд, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. У 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг).

За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. У 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 року суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 році адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 році.

За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини і т.п загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.

Говорячи про зміст документів, які ввійшли в дану актову книгу, перш за все слід виділити масив актів, які стосуються подій Коліївщини (понад 30 документів). За характером — це маніфести шляхти, зізнання возних про арешти учасників повстання, судові позови. Також матеріали книги показують активні міграційні процеси в краї. Понад 20 документів розповідають про втечі селян і поселення на слободах, які надавали їм нові власники. Селяни рухались головним чином, як і 150 років перед тим й 50 років по тому, з північних і північно-західних регіонів Правобережної України, де було більше населення і високий рівень панщинних повинностей, у південні й південно-східні регіони, де було мало людей, безліч небезпек, не було ніякої цивілізації, але було вдосталь такої бажаної волі і землі.

Книга містить також важливі документи соціально-економічної історії півдня Правобережної України 18 ст. – особливості місцевого розвитку ремесел і торгівлі. Зокрема, присутні згадки про брацлавське братство ніжинсько-македонських греків-купців. Скарги дідичів на зловживання орендних посесорів маєтків проливають певне світло на рентні відносини. Наймасовіше у книзі представлена шляхетська вольниця — наїзди на села, хутори, поля, ліси, – розбої та грабунки були повсякденним явищем. Окремі акти розповідають про незаконне відбирання власниками маєтків мостового і гребельного зборів, відмінених сеймовою ухвалою. Іноді такі дії носили характер відвертих розбоїв.

У книзі згадується 415 поселень Брацлавського воєводства. Подається їх перелік з сучасною локалізацією.

Книга може бути використана у генеалогічних дослідженнях, оскільки містить імена представників різних суспільних верств: дворян-землевласників, дрібної шляхти, духовенства, купців та міщан, євреїв, козаків, селян, а також матеріали про успадкування маєтків, подробиці побуту, родинних стосунків та іншу цінну інформацію.