Війна грибів | Нікіта Кравцов

Aрт-бук «Війна грибів» – це книга, у якій, попри її позірну простоту, багато шарів змісту. Метафоричною мовою вона розказує про конфлікт, базову для будь-якого людського колективу ситуацію.

Водночас у руках талановитих співавторів — художника Нікіти Кравцова і письменника Андрія Куркова — казка набуває ще одного, цього разу гострополітичного виміру. Вона стає надзвичайно актуальною ремаркою до однієї з найболючіших тем новітньої української історії — війни, що її веде Росія проти України.

І, нарешті, унікальний арт-бук — це вишуканий естетський омаж класикові українського мистецтва Георгію Нарбуту. Георгій Нарбут завершив малювати свою «Війну грибів» у квітні 1906-го, а видруковано її 1909-го. Ідею своєї книжки Нікіта Кравцов придумав 2021-го, коли був залучений Наталею Гузенко-Будьє до проекту вшанування Нарбута у Франції.

Для «Війни грибів» Нікіта Кравцов створив тридцять шість авторських малюнків. За своєю структурою нове видання майже один в один повторює нарбутівську книгу, але з варіаціями. Передусім абсолютно різниться естетика ілюстрацій: Кравцов працює в характерній для себе манері, приділяючи значно більше уваги тілесності, з багатьма пустотами та яскравим, підкреслено простим кольоровим рішенням, що базується на використанні контрастних, переважно відкритих барв. Художник присвячує свою книгу батькові — Віталію Борисовичу Кравцову, який живе в Україні та разом із сином хвилюється за її долю.

Переказ казки від Андрія Куркова має свої особливості: у ньому з’являється причинно-наслідковий зв’язок і метафорична прив’язка до актуальних подій. «Війна грибів» має засновок — конкретну загрозу від царя Гороха, який мешкає за лісом, нарощує військову міць і врешті-решт направляє гармати на землі грибів. Тут з’являється Боровик, який у цій версії є не царем-узурпатором, а патріотично налаштованим грибним полковником. Він кличе гриби на війну, але більшість не готова захищати батьківщину. Лише відважні молочники стають на бік свого гетьмана та роблять гарматний залп, від якого агресивні горошки розбігаються.

Казка закінчується водночас піднесено й сумно, чи, радше, реалістично: молочники вирішують і далі жити біля гармат, аби боронити всіх від загарбників, а решта грибів перебираються подалі від зони конфлікту. Автор підсумовує: «Їм, напевно, однаково, хто в лісі хазяїн. Аби лише тихо було». Це гранично проста, але така впізнавана історія з величезною кількістю алюзій на актуальні проблеми українського суспільства.

Текст Андрія Куркова в арт-бук уписала майстриня каліграфії, художниця Вероніка Чебаник. Передмову до книжки написала Аліса Ложкіна, чий текст стане вкладеним додатком (посланням) до видання — це задум Нікіти Кравцова, який також створив дизайн цієї унікальної книги.