Антін Крушельницький сміливо порушував табуйовані теми, відтворюючи ранньомодерністське світовідчуття. Його оповідання насичені духовною атмосферою галицької інтелігенції на початку ХХ ст. і львівським колоритом. Розгортаючи події у внутрішньому світі персонажів, переважно жінок, він активно використовував психоаналіз, натуралістичну стилістику і прийоми «потоку свідомості»./