Дивно склалося в нього: жив неприкаяним схимником. Був відкритим і категоричним у стосунках. Вважав себе містичним письменником. Стверджував, що його твори допомагають людині випалити звіра в собі. І був нещадно критикований за її «очорнення». Мав визнання не тільки «літературної богеми», а пішов нерозпізнаним. Загадковість Олеся Ульяненка стає зрозумілішою завдяки дослідженню його особистісної натури і творчої самобутності в моменти психічних осяянь і затемнень. Різнобічно і доступно аргументована праця «Самітний геній» наближає до розуміння Олеся Ульяненка як незвично цілісної особистості, допомагає побачити геніальне і в його прозі. Літературознавців, психологів, культурологів і людей, яких захоплюють інтелектуальні тексти, чекають при читанні цієї книжки бентежні спостереження, враження і роздуми./