Правобережна Київщина у XVIII ст.  Історична мапа, м-б 1:500 000

Історична мапа “Правобережна Київщина у XVIII ст.”, 2019 р.

Масштаб: 1 : 500 000
Розмір: 133,2Х115см
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2
Мова: українська
Видано: 2019 р.

Продовжуючи започатковану вже традицію, картографічне видавництво “Мапа”, вслід за історичною мапою Гетьманщини, підготувало до видання нову мапу із серії “Історичні реґіони України”, яка відображає територію Київського воєводства Речі Посполитої у останні десятиріччя існування цієї держави.

Підставою для укладання цієї настінної мапи стали ідентичні мапи 2-го тому великого “Історичного Атласа України”, робота над яким триває. Як і на попередній мапі “Гетьманщина у XVIII ст.”, ми вдалися до детальних реконструкцій, як елементів місцевости, так і окремих елементів тематичного змісту — воєводських і повітових меж, мережі поселень.

Тогочасні поселення Київського воєводства подано згідно з архівними матеріялами, нещодавно опублікованими польським дослідником Конрадом Жеменецьким (тарифи подимного податку Київського воєводства й окремих його повітів, дві люстрації Житомирського повіту — усе за 1707 –1754 рр.). Поселення періоду між 1-м та 2-м розборами Речі Посполитої подано за переліком населених пунктів, опублікованим у 1788 р. німецьким географом А. Ф. Бюшінґом.

Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали, працюючи над 1-м томом великого “Історичного Атласа України” — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які щойно змінилися. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.

Окрім вищезазначених об’єктів відображено монастирі, найголовніші шляхи, подано підписи багатьох річок.

З огляду на особливе місце в історії давньої Київщини міста Овруча та його округи, подано крупнішим мірилом (1:300 000) врізну мапу Овруцької агломерації (в епоху Київської Русі – Овруцька волость, потім – Овруцьке удільне князівство). Віддавна – це густо заселена територія, зі щільною мережою поселень, що є унікальною не тільки з точки зору системи розселення а і як приклад успішного господарського освоєння території київськими князями.

Ще одна врізка відображає адміністративний устрій Київського воєводства і його зміни у XVIІI ст. та формування мережі міських поселень.