Позичений чоловік. Роман | Євген Гуцало

Зануртесь у світ абсурду та гострого гумору з романом "Позичений чоловік" від майстра української прози Євгена Гуцала!

Ця блискуча пародія на соцреалізм розкриває перед читачем неймовірну історію Хоми Прищепи – простого селянина, чиє життя наповнене несподіваними поворотами та містичними прозріннями. Гуцало майстерно поєднує буденність сільського життя з елементами фантастики, створюючи унікальний та незабутній світ.

Ви познайомитесь з колоритними персонажами, смішними ситуаціями та глибоким соціальним підтекстом. Автор майстерно висміює ідеалізовану картину "героїчних буднів" радянської доби, розкриваючи абсурдність системи та показуючи справжнє життя простих людей.

Роман "Позичений чоловік" – це не просто розважальна книга. Це гостра сатира, яка змушує задуматись над суспільними проблемами та людською природою. Він захопить вас своєю непередбачуваністю та оригінальним стилем, залишивши після себе довгий шлейф думок та емоцій.

Чому варто купити саме цю книгу?

• Майстерне поєднання жанрів: роман поєднує елементи абсурду, сатири та містики, створюючи унікальний літературний коктейль.
• Глибокий соціальний підтекст: Книга дає можливість по-новому поглянути на радянську добу та її вплив на життя простих людей.
• Яскраві та незабутні персонажі: Кожен герой роману – це окрема особистість зі своїми переконаннями та таємницями.
• Висока якість видання: Книга надрукована видавництвом "Богдан", відомим своїми високими стандартами якості.
• Ідеальний подарунок: "Позичений чоловік" стане чудовим подарунком для всіх, хто цінує якісну українську літературу та гострий гумор.

Для шкіл та батьківських комітетів: пропонуємо спеціальні знижки залежно від кількості придбаних екземплярів. Звертайтесь до наших менеджерів для отримання детальної інформації.

Автор: Євген Гуцало (1937–1995)

Видавництво: Видавництво Богдан

• І. Не Півторакожуха й не Чортийогобатька
• ІІ. Не з Грижинець і не з Газопровідного
• ІІІ. Крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов
• IV. За білими березами талалайко плеще
• V. Верзи, верзице, поки верзеться
• VI. Подарунки за Дніпром без штанів ходять
• VII. Кваша під боки взялася, а кисіль вуса закрутив
• VIII. І на мудрому дідько на Лису гору їздить
• IX. Мені робити — мов п’яному з гори котитись
• X. Живемо, щоб їсти, а їмо, щоб жити
• XI. Не кортить до баби з кованим носом
• XII. Чи не до ведеться йти на базар по другу голову?
• XIII. Лучче око золота, ніж камінь олова
• XIV. Жартуй, глечичок, поки не луснув
• XV. Не сито з собачого хвоста
• XVI. Коли земля під ногами горить на косовий сажень
• XVII. Відняло розум — і коваль не вкує
• XVIII. Таки не можна сонце мішком зловити
• XIX. Тетериться Хома, коли голубляться до нього
• XX. Одне до ліса, друге до біса, а на п’яті перстень
• XXI. Вродили верби, зацвіли раки, поспіли в’юни
• XXII. Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята-перецебренята
• XXIII. Й навіщо коневі зав’язувати хвоста?
• XXIV. Чисто брешемо з дідом Гапличком — і віяти не треба
• XXV. Легко буде лежати, пером землю держати
• XXVI. Коли б не вмер Варава, то довго жив би
• XXVII. Побачиш, що буде з нас, — чи торба, чи мішок!
• XXVIII. Воно б дуже добре, та нікуди не годиться
• XXІX. І, нарешті, все вийшло, мов камінь із води
• XXX. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли!
• XXXI. Буде лихо, то найдеться й розум
• XXXII. Не поговоривши з головою, не беріть руками!
• XXXIII. Навели скарби на гріх та й покинули на сміх
• XXXIV. Такий я добрий голий, як він без сорочки
• XXXV. Межи двома своїми сокира пропала
• XXXVI. I лід дасть іскру, як дуже потерти
• XXXVII. Хо-хо, лизь-лизь, та й далі
• XXXVIII. А якби я запишався, як кобила до будяка?
• XXXIX. А якби нас грім убив та блискавка спалила?
• XL. Мене, винного-невинного, двома батогами бито
• ХLI. Бодай не казати, а говорити можна
• XLII. Зітхни та охни, полюби та й сохни
• XLIII. Мужність чоловічу дьогтем полито
• XLIV. Сидить півень на яворі, спустив крила кровавії
• XLV. Літаючою тарілкою та й січку рубати!
• XLVI. Гуляка по мисках, кухлях, келишках та наперстках
• XLVII. Три доземні поклони рідній Яблунівці