"Їх багато – ніби вихоплених із життя людських історій. Вартих повістей чи романів. А тут усе спресовано у значущих деталях, ситуаціях і вчинках. У новелістичній формі. Герої живуть ніби під збільшувальним склом. Вони цілісні й мужні, іноді – незграбні, кумедні чи надто незрозумілі. Прагнуть недосяжного й наражаються на рифи своєї наївності. Закохуються й мучаться через сумніви в собі й свою нерішучість. Бавляться в кохання чи викручують жили тим, хто їх кохає. Одружені й самотні, юні й биті життям – їх усіх об’єднує ота кундерівська «нестерпна легкість буття». Діють за честю й обов’язком, враз ставши воїнами. Для них навіть куля собі в лоб – зрада товариша. Вони приречені вистояти і бути."/