Остання любов у Царгороді | Мілорад Павич

"Оповідач, що рівний Гомеру" — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929–2009). Цей видатний перекладач і професор є одним із ключових представників постмодернізму в європейській літературі. Хоча починав він як поет і літературознавець, світову славу здобув саме як прозаїк.

Павича вважають одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози ІІІ тисячоліття. Його книги часто дивують своєю незвичайною структурою, будучи оформлені у вигляді словників, таро, енциклопедій, театру або дзеркал. Творам письменника властива особлива простота й одночасно багатовимірність текстів, які майстерно заманюють читача у захопливу магічну гру.

«Остання любов у Царгороді» — це не просто роман, це справжній роман-таро. Кожен із його 22 розділів має назву однієї з карт Таро і є окремим, самодостатнім оповіданням. Ця унікальна структура дозволяє читачеві поринути у справжню містичну гру, де від того, як "ляжуть карти", залежить не тільки сюжет, а й характер розв’язки роману.

Зображуючи стосунки героїв, автор пропонує читачеві й самому стати учасником пророцтва, передбачивши власну долю. Для цього достатньо лише розкласти карти й, керуючись їхнім тлумаченням, поданим у змісті, читати розділи роману в тому порядку, у якому вони випали.

Як завжди, Мілорад Павич продовжує традицію несподіваних експериментів з літературною формою, залишаючись вірним своєму унікальному стилю. Він одночасно абсолютно впізнаваний і непередбачуваний, пропонуючи читачам кожного разу новий і захопливий досвід.