Остання дівчина | Надя Мурад

«Остання дівчина» — це щемкі мемуари іракської правозахисниці Наді Мурад, лауреатки Нобелівської премії миру 2018 року. Її відзначено за самовіддану боротьбу проти сексуального насилля у збройних конфліктах, і саме про виживання у полоні Ісламської держави розповідає ця книга.

Надя зростала в Кочо, невеликому селі на півночі Іраку, в мирній спільноті єзидів. Вона мріяла про просте, але наповнене життя: стати вчителькою історії або відкрити власний салон краси. Проте 15 серпня 2014 року всі її мрії обернулися на попіл. Бойовики Ісламської держави вдерлись у Кочо, безжально страчуючи чоловіків, що відмовлялися прийняти іслам, а також жінок, які видавались надто старими для сексуального рабства.

Ісламісти вбили шістьох Надиних братів, потім її матір, а саму Надю відвезли до Мосула, де разом із тисячами інших дівчат-єзидок вона стала рабинею ІДІЛ. Надя перебувала в полоні кількох бойовиків, що неодноразово катували її й знущалися з неї.

Та вона вижила, а згодом — утекла. Дівчину прихистила сім’я мусульман-сунітів, чий старший син ризикував життям, переправляючи Надю в безпечне місце.

Історія Наді — це не тільки її особиста трагедія, а й історія геноциду цілого народу. Це свідчення дивовижної волі до життя і безмежної туги за країною, спільнотою та сім’єю, які розшматувала війна.