Олекса Петрович Стороженко (1806-1874) – видатний український письменник, етнограф, фольклорист та драматург, один із яскравих представників романтизму в українській літературі XIX століття. Його творчість вирізняється тонким гумором, глибоким знанням народного життя, звичаїв та вірувань, а також захопливими сюжетами, що часто межують з фантастикою.
Народився Олекса Стороженко в селі Лисогори на Чернігівщині. Його життя було насиченим і різноплановим: він служив у війську, брав участь у військових кампаніях, займався археологією та етнографією, збирав народні пісні та перекази. Цей досвід став невичерпним джерелом для його літературної творчості.
Літературну діяльність Стороженко розпочав досить пізно, вже будучи у зрілому віці. Його перші твори були написані російською мовою, але згодом він повністю перейшов на українську, відчуваючи глибокий зв'язок із рідною культурою.
Найбільшу популярність Стороженкові принесла збірка "Марко Проклятий" (1862), що включає однойменну повість та інші оповідання. У цих творах він майстерно поєднує елементи реалізму з романтичною містикою, народними легендами та демонологією. "Закоханий чорт", "Вуси", "Гаркуша" – лише кілька прикладів його яскравих та колоритних оповідань, які вирізняються гумором, іронією та глибоким знанням народного характеру.
Олекса Стороженко зробив значний внесок у розвиток української прози, збагативши її новими темами, образами та стилістичними прийомами. Його твори є цінним джерелом для вивчення українського побуту, фольклору та ментальності XIX століття, а його гумор і дотепність продовжують розважати читачів і сьогодні.
