На березі часу. Не моє Заполяр’я. У чоботях Марса | Валерій Шевчук

«На березі часу. Не моє Заполяр’я. У чоботях Марса | Валерій Шевчук»

Видання «Не моє Заполяр’я» є органічним продовженням видатного спогадового циклу «На березі часу» геніального українського письменника, нашого видатного сучасника Валерія Шевчука. Цей цикл вже подарував читачам такі твори, як «Мій Київ», «Мій Житомир. Хата і рід», «Мій Житомир. Світ перед очима», «Ті, котрі поруч» та інші книги, де Шевчук-мемуарист із притаманною йому граничною чесністю і глибокою відвертістю осмислює власний життєвий досвід і пережите.

У цьому унікальному виданні вперше оприлюднюється особисте листування Валерія Шевчука з часів його служби у совєцькій армії. Тоді, вже 24-річного, знаного в літературних колах України молодого письменника, було примусово забрано до війська і заслано до Заполяр’я, що багато хто сприймав як своєрідне «перевиховання». Більшість листів адресовані його молодій дружині Неонілі Біличенко, чиї відповіді також представлені у книзі. Це не просто збірка листів, а своєрідний епістолярний щоденник, оскільки послання писалися майже щодня, фіксуючи події та думки у реальному часі.

З цих епістолій зримо постають картини суворих армійських буднів, глибоке, виснажливе переживання розлуки з коханою людиною та загострене світовідчуття молодого солдата, для якого несприйнятними були «чужі обличчя, чужа мова, чужий світ...». Водночас читач отримує унікальну можливість пізнати таємниці творчої лабораторії майбутнього автора літературних шедеврів, адже саме у цих умовах формувався його неповторний стиль та філософське бачення світу. Листи ж 20-річної дружини Неоніли містять не лише її власну, надзвичайно емоційну історію стосунків з коханим, але й надають цікаву, подекуди ексклюзивну інформацію про мистецько-літературний Київ першої половини 1960-х років.

Кожен лист у книзі супроводжує розлогий і глибокий коментар, написаний самим автором вже у наші дні. Відтак, читач отримує не лише історичний документ, а й своєрідне самодослідження, у якому Валерій Шевчук рефлексує над пережитим через десятиліття. Це видання є цінним документом епохи громадського та культурного життя шістдесятих років минулого століття, що дозволяє по-новому поглянути на той складний період.

Ця книга – обов'язкова для поціновувачів життєтворчості одного з найталановитіших, найплідніших та найглибших українських письменників – Валерія Шевчука.