Мрії забутих королівств | Ірина Кацімон

Представляємо вашій увазі книгу «Мрії забутих королівств» – довгоочікуване продовження трилогії «Мрій» від сучасної української авторки Ірини Кацімон. Цей роман є другою частиною епічної саги, що поєднує в собі елементи фентезі та антиутопії, занурюючи читача у світ після катастрофи, який щосили бореться за своє виживання.

Ірина Кацімон, відома своїм унікальним підходом до самвидаву, де вона гармонійно поєднує літературну творчість із власноруч створеними ілюстраціями, продовжує розвивати всесвіт, започаткований у яскравому дебютному романі «Мрії з піску». У цій книзі авторка поглиблює історію, де боротьба за існування та пошук справжнього сенсу не припиняються ні на мить.

Світ так і не відновився після руйнівної катастрофи, проте на горизонті вже з’являється тінь нової загрози. Королівства, кожне по-своєму, відчайдушно намагаються вижити. Мутовані створіння виходять із тіні, а загадкові Забуті поступово привідкривають завісу своїх моторошних планів, готуючи світ до вирішальної битви за майбутнє.

Ось що говорить один із героїв: "Я все життя прагнув змінити світ, але щось змінилося. Ми шукаємо союзників, проте я хотів би втекти. Азалія не дозволить. Вона залишається — тому я теж, щоб не дати їй зникнути остаточно. Забуті натякають, що знають більше, ніж здається. Я хочу вірити їм… або принаймні маю вдати. Бо якщо вони брешуть, я втрачу останнє, що для мене важливе. Якби ж вона погодилася втекти."

Інша героїня розмірковує: "Не знаю, куди тікати, адже не знаю, чи ще жива. Якусь частинку себе залишила в невідворотному минулому, тому доведеться боротися за хоча б якесь майбутнє. Забуті, мабуть, сміються над нашою сліпотою, і я все ще не певна, чи можу їм довіряти. Чи можу довіряти собі. Хочу довіряти Валерію."

У «Мріях забутих королівств» події загострюються до межі. Королівства готуються до нових потрясінь, мутовані істоти виходять із тіні, а загадкові Забуті поступово відкривають свої справжні цілі. Герої стикаються не лише із зовнішніми ворогами, а й із глибокими внутрішніми сумнівами. Протистояння зовнішнім силам щільно переплітається з особистими втратами та нелегким вибором – залишатися і боротися чи спробувати втекти, вірити чи ні, тримати когось поруч чи відпустити. Між репліками персонажів відчувається напруга, яка не зникає до самого фіналу.

Ця книга створює цілісне та незабутнє враження завдяки майстерному поєднанню пригодницького напруження, елементів постапокаліпсису та глибокої психологічної проробки. Вона порушує вічні теми довіри, відповідальності, втрати та відчуття належності до світу, який щойно починає відновлюватися. Ірина Кацімон дає простір для роздумів, водночас зберігаючи захопливу динаміку подій, що тримає читача в напрузі до останньої сторінки.