Місячна дитина / Алістер Кровлі

Алістер Кровлі /Aleister Crowley/ (1875–1947) – англійський містик та поет, окультист і церемоніальний маг, творець релігійно-філософського вчення Телеми, удостоєний в тогочасній пресі титулу «найгірша людина на світі», автор багатьох магічних трактатів, найвідоміший з яких «Книга закону», деякий час був впливовим членом Герметичного Ордену Золотого Світанку, а також засновником і лідером багатьох інших окультних і магічних товариств. Алістер Кровлі, якого також часто називають найвідомішим окультистом усіх часів, мав багато талантів та ексцентричних захоплень, серед яких також була й література. «Місячна дитина» – один із двох романів у розлогій бібліографії Кровлі, що окрім того налічує поезію, драму, священні тексти, епіграми, наукові розвідки, практичні посібники, підручники тощо. Творчість, як і саме життя Кровлі, що нерідко нагадувало його літературно-мистецькі та магічні пошуки, значною мірою вплинула і продовжує впливати нині на різні напрями культури і мистецтва – відсилання до спадку Кровлі можна знайти у багатьох відомих музикантів, літераторів, кінорежисерів, езотериків і навіть науковців, серед яких такі відомі особистості, як Джиммі Пейдж, Кеннет Ґрант, Кеннет Енґер, Тімоті Лірі, Джек Парсонз, Оззі Осборн, Брюс Дікінсон, Альфред Кінсі, Антон Ла-Вей, Джеральд Ґарднер та інші. В основі сюжету «Місячної дитини» лежить оповідь про молодого мага, який оволодіваючи окультними знаннями, наважується на зухвалий, ще не бачений експеримент і водночас вступає у протистояння з орденом «Темної ложі», члени якого послуговуються забороненими магічними практиками, ризикуючи цим зруйнувати і без того хистку рівновагу у світі. Цікавим є те, що прототипом головного героя виступає сам Алістер Кровлі, а в романі він описує свій реальний досвід перебування у магічних орденах, зокрема у відомому Ордені Золотого Світанку, до членів якого також належали такі відомі письменники, як Артур Мекен, Абрахам Мерріт і нобелівський лауреат Вільям Батлер Єйтс. Переклад з англійської, післямова та примітки Євгена Ліра