Микола Хвильовий (справжнє ім'я — Микола Григорович Фітільов; 1893–1933) — одна з найяскравіших, найконтроверсійніших і найтрагічніших постатей української літератури XX століття, центральна фігура Розстріляного Відродження. Народжений на Харківщині, він став ідеологом та натхненником культурного оновлення 1920-х років.
Хвильовий був майстром експериментальної прози, що поєднувала елементи романтизму, імпресіонізму та психологізму. Його твори вирізнялися гострою проблематикою, динамічним сюжетом та новаторським стилем. Він був автором знаменитого гасла "Геть від Москви!", що стало символом прагнення української культури до самостійності та європейських орієнтирів.
Серед його найвідоміших творів — новели "Я (Романтика)", що глибоко розкриває трагедію більшовицької революції та внутрішній конфлікт людини, яка стоїть перед вибором між ідеалами та людяністю, а також повість "Санаторійна зона". Хвильовий був засновником і натхненником кількох літературних організацій, зокрема "ВАПЛІТЕ". Його нещадна критика радянської політики та національно-культурні прагнення призвели до цькування з боку радянської влади. У 1933 році, усвідомлюючи крах своїх ідеалів та бачачи масові репресії, Микола Хвильовий вчинив самогубство, залишивши після себе потужну, але незавершену спадщину, що досі є символом боротьби за українську ідентичність.
