Леонід Іванович Глібов (1827-1893) – видатний український письменник, поет, байкар, драматург, видавець та педагог. Його ім'я міцно асоціюється з українською класичною літературою, а його байки й донині є невід'ємною частиною шкільної програми та улюбленим читанням багатьох поколінь.
Народився Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Здобув освіту в Ніжинському ліцеї, де розпочав свою літературну діяльність. Він був людиною широких інтересів, активним громадським діячем, який відстоював право на навчання українською мовою.
Справжню славу Леоніду Глібову принесли його байки, написані яскравою, дотепною, народною мовою. У них він майстерно висміював людські вади, соціальну несправедливість, чиновницьку бюрократію та інші недоліки суспільства, використовуючи алегоричні образи тварин. Байки "Щука", "Вовк і Ягня", "Лебідь, Щука і Рак" стали хрестоматійними прикладами цього жанру, їхні крилаті вислови увійшли в повсякденну мову.
Окрім байок, Глібов є автором чудових ліричних віршів, які сповнені тепла, любові до природи, до рідної землі та до України. Багато з них стали популярними піснями. Також він писав твори для дітей, загадки та акровірші.
Леонід Глібов був також відомий як редактор і видавець першої україномовної газети "Чернігівський листок", що відіграла важливу роль у розвитку української преси. Попри складні умови царської цензури, він не припиняв своєї творчої та просвітницької діяльності. Леонід Глібов залишив по собі безцінну спадщину, яка є джерелом мудрості, гумору та патріотизму для українського народу.
