Книга смерті. Поетична антологія | Щавурський Б. Б.

Зануртесь у світ поетичної містичності з антологією "Книга смерті" від Богдана Щавурського! Ця унікальна збірка – подорож крізь вічність, де переплітаються роздуми про життя і смерть, про потойбічні світи та людську пам'ять.

У "Книзі смерті" зібрані твори поетів різних епох та культур, об'єднані загальною темою – філософським осмисленням кінця земного шляху. Ви знайдете тут вірші про таємничі сріблясті луки за межами нашого світу, про легендарні береги Лети, де цвітуть асфоделі – квіти забуття, що символізують перехід у вічність.

Це не просто збірка віршів про смерть – це глибоке дослідження життя через призму його невід'ємної складової. Поети, представлені в антології, з любов’ю і вірою в життя, створили твори, які змусять вас замислитися над цінністю кожного моменту, над красою та крихкістю буття. Ви відкриєте для себе нові грані розуміння людської долі, відчуєте глибину емоцій та мудрості, закладених у словах майстрів пера.

Книга стане цінним доповненням до вашої бібліотеки, джерелом натхнення та предметом для роздумів. Вона ідеально підійде для тих, хто цінує поезію, філософію та шукає нових смислів у житті. "Книга смерті" – це книга, яка торкнеться вашої душі та залишить незабутній слід у пам'яті.

Для шкіл та батьківських комітетів пропонуємо спеціальні умови придбання: знижки залежно від кількості замовлень. Звертайтесь до наших менеджерів для отримання детальної інформації.

Характеристики:

• Автор: Богдан Щавурський
• Видавництво: Видавництво Богдан
• Жанр: Поетична антологія
• Тема: Смерть, життя, філософія, потойбічний світ

• Анонім. День гніву.
• Ендре Аді. Коні Смерті.
• Геннадій Айґі. Від’їзд.
• Іоан Александру. Кінець війни.
• Єгуда Аміхай. Усе це і є ритмом танцю.
• Ґійом Аполлінер. Зарізана голубка й водограй.
• Уладзімер Арлов. Спроба завершеного життєпису.
• Анна Ахматова. Реквієм (Фрагменти).
• Микола Бажан. Пам’яті друга
• Бай Дао. Реквієм.
• Джордж Байрон. Темрява.
• Ніколоз Бараташвілі. «Голубого неба колір...».
• Якуб Барт-Чишинський. Хай буде тут мій дім останній.
• Інґеборґ Бахман. Темна мова.
• Юрій Бедрик. «Сміло в зиму ввійди...»
• Ґотфрід Бенн. «Вже потім був поділ на звуки...».
• Жан П’єр Беранже. Мій похорон.
• Константін Бібл. Ялинка.
• Наталка Білоцерківець. «Забуваються лінії запахи барви і звуки...»
• Олександр Блок. «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека...».
• Шарль Бодлер. Веселий мрець.
• Богдан Бойчук. Процесія
• Хорхе Луїс Борхес. Вірш про дарунки долі.
• Ернест Бриль. «Терплячі тіні вмерлих...».
• Владислав Броневський. Освенцім.
• Герман Брох. «І прийде ніч по тебе теж...».
• Ґвендолін Брукс. Моїм мріям, моїм віршам..
• Валерій Брюсов. Птиці, грізні в шалі.
• Іван Бунін. Півень на церковному хресті.
• Мікелянджело Буонарроті. «Мого життя дорога вже дійшла...».
• Анджей Бурса. «Я уявляв собі смерть не такою...».
• Оскар Вайлд. Балада Редінзької в’язниці (Фрагмент).
• Крістофер Вайт. Заклик не забувати про янголів.
• Мірослав Валек. З абсолютного щоденника I, (2).
• Поль Валері. Морський цвинтар.
• Рамон Марія дель Вальє-Інклан. Облетіла троянда.
• Сесар Вальєхо. Чорний камінь на білому камені.
• Шарль Ван Лерберґ. Дар.
• Никола Вапцаров. Прощальне.
• Томас Венцлова. Еміґрантка.
• Мігай Верешмарті. На смерть дитяти.
• Поль Верлен. «Ох і зимно, й гаряче...».
• Франц Верфель. Остання мить.
• Франсуа Війон. Епітафія Війона у формі балади.
• Теофіль де Віо. «Нагий почав я путь земну...».
• Волт Вітмен. Шепіт божистої смерті.
• Максиміліан Волошин. Голова Madame de Lamballe.
• Їржі Волькер. Смерть.
• Вольтер. Прощання з життям.
• Вільям Вордсворт. Семірко нас.
• Гайнріх Гайне. «Хай про нього не згадають!».
• Расул Гамзатов. Журавлі.
• Петер Гандке. Межа слів 2.
• Єжи Гарасимович. Кладка.
• Альфред Гаусман. «Не будись: хай грім лунає...».
• Ґеорґ Гейм. Враз настає велике умирання.
• Василь Герасим’юк. Братові
• Збіґнєв Герберт. Молитовник.
• Ґеорґ Гервеґ. Пісня вершника.
• Герман Гессе. Скарга.
• Антал Гідаш. «Мільйони літ. Корали по крихтиці!...».
• Джоффрі Гілл. Реквієм королям-Плантагенетам.
• Павло Гірник. «Повертається осінь, і ніч повертається в ніч...»
• Мирослав Голуб. Гуси.
• Єжи Гординський. Вірш до матері.
• Марі Гоу. Смерть: останній візит.
• Гуґо фон Гофмансталь. Балада зовнішнього життя.
• Віктор Гюґо. 1851. — Вибір.
• Константи Ільдефонс Ґалчинський. Пісня про солдатів з Вестерплятте. Переклав О. Карпенко
• Федеріко Ґарсія Лорка. Memento.
• Стефан Ґеорґе. Антихрист.
• Йоганн Вольфґанґ Ґете. Фауст: [Другий монолог Фауста].
• Ґеорґі Ґосподінов. Suicide.
• Терентій Ґранелі. Після смерті.
• Андреас Ґрифіус. Vanitas vanitatum et omnia vanitas.
• Франц Ґрілльпарцер. «З того, що є в житті тяжкого...».
• Станіслав Ґрохов’як. Гість.
• Данте Аліґ’єрі. Божественна комедія: Пекло. Пісня третя.
• Ґавріла Дєржавін. «Ріка століть в своїм розгоні...».
• Роберт А. Джемісон. Батьківське життя.
• Робінсон Джефферс. Ліжко край вікна.
• Іван Дівіш. «Папір, зім’ятий у кульку...».
• Елісео Дієґо. Почнеться в понеділок.
• Емілі Дікінсон. «Вмираючим потрібно небагато...».
• Лідія Дімковська. Стара пише до старого.
• Анатолій Дністровий. «Засни і не пригадуй імена...»
• Джон Донн. «Вона померла. Все як є вмира...».
• Володимир Дячун. Зсередини крові.
• Едвард Естлін Каммінґс. «котиться в нікуди...».
• Одисей Елітис. Пустельний острів.
• Жозе-Марія де Ередія. Забуття.
• Хосе Марія Ередія-і-Ередія. Несмертельність.
• Томас Стернз Еліот. Порожні люди.
• Міґель Ернандес. «Можливо, у сільській якійсь місцині...».
• Євгеній Євтушенко. «Йдуть сніги біловіті...».
• Вільям Батлер Єйтс. Ірландський пілот передбачає власну смерть.
• Сергій Єсєнін. «Не прощаюсь, друже, не прощаюсь...».
• Філіп Жаккотте. Пожилець.
• Іван Жданов. «Область родового володіння...».
• Ірина Жиленко. Осінь. Нічна музика
• Отон Жупанчич. Відчай.
• Адам Заґаєвський. Кінець світу.
• Богдан Задура. Схематизм.
• Микола Зеров. «То був щасливий десятьлітній сон!..»
• Ібн-Сіна. «Я від земного глибу до зоряних Чепіг...».
• Генрік Ібсен. «Гидотний чорний ельф живе в мені...».
• Ярослав Івашкевич. Уранія.
• Іїда Дакоцу. «На випадок смертельної хвороби...».
• Дюла Ійєш. Шанс для екзистенціалістів.
• Казімєра Іллаковічувна. Смерть.
• Тур Йонсон. Народна цвинтарна пісня.
• Педро Кальдерон. «Ці квіти, що в саду буяли зрання...».
• Яан Каплинський. «ІЗ ПРАХУ ТА ФАРБ З’ЯВЛЯТЬСЯ нові метелики...». Переспівав Борис Щавурський
• Джозуе Кардуччі. Mors.
• Моріс Карем. Смерть.
• Хохе Каррера Андраде. Спів серед ночі.
• Жан Кассу. «Пий чашу тьми і засинай тепер ти...».
• Володимир Кашка. «Отже, я знаю, що ми помремо...»
• Франсіско де Кеведо. Минущість життя.
• Карл Теодор Кернер. Прощання з життям.
• Бахит Кєнжеєв. «До небокраю поля полинні...».
• Никола Кинчев. «І як сказати, скільки є насправді...».
• Керолайн Клайв. Написане під час хвороби.
• Поль Клодель. Тьма.
• Кобаясі Ісса. «Коли помру...».
• Семюел Тейлор Колрідж. Повість про Старого Мореплавця
• (Фрагмент). Переклав Максим Стріха
• Франсуа Коппе. Теслярева родина.
• Ліна Костенко. «Ісус Христос розп’ятий був не раз...»
• Деже Костолані. Пізня осінь.
• Ян Кохановський. Про людське життя.
• Переклав Дмитро Павличко
• Мирослав Крлєжа. Пісня загиблому.
• Весна Крмпотич. Нитка із низу.