Іван Якович Франко (1856-1916) – видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Його багатогранна творчість та невтомна праця зробили його одним із найвизначніших постатей в історії України, справжнім "Каменярем", який прокладав шлях до національного відродження.
Народився Франко у селі Нагуєвичі на Львівщині. Здобув освіту у Львівському університеті. Його життя було сповнене боротьби – з несправедливістю, цензурою та переслідуваннями, але це лише загартовувало його дух.
Літературна спадщина Франка охоплює майже всі існуючі жанри. Він є автором понад 100 томів художніх творів, наукових праць, публіцистичних статей. Серед його найвідоміших поетичних збірок – "З вершин і низин", "Зів'яле листя", що вражають своєю ліричністю та філософською глибиною. Поема "Мойсей" (1905) стала пророчим твором про шлях нації до свободи.
У прозі Франко майстерно змальовував життя українського народу, його боротьбу за соціальну справедливість та національну гідність. Романи "Борислав сміється", "Захар Беркут" є яскравими прикладами його художнього генія. Він також написав численні оповідання та повісті, що розкривають різні аспекти українського життя.
Крім письменницької діяльності, Іван Франко був видатним науковцем – літературознавцем, фольклористом, етнографом, істориком. Він активно займався перекладацькою діяльністю, відкриваючи для українського читача шедеври світової літератури. Його внесок у розвиток української культури є неоціненним, і пам'ять про нього живе у серцях мільйонів українців.
