Історія ока | Жорж Батай

«Історія ока» (1928) Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей – оповідача та Симони.

Симона – юнка, яка «так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, які прямо вказують на все, пов’язане з глибинною сексуальністю — до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність».

Симона та її приятель-оповідач залучають до своїх химерних ігор третю героїню – Марсель, побожну дівчину, яка, збожеволівши під час оргії, потрапляє до клініки. Звідти парочка, одержима її вродою, витягає Марсель.

Продовження розпусти переносить оргіастичних Бонні і Клайда до Іспанії, де пригоди розгортаються спочатку на мадридській арені для биків, а потім «під сонцем Севільї» — сонцем одночасно ментальним і космічним, чорним і сліпучим, яким одержимий Батай.