Галицька сага. Книга 6. Невиправдані надії | Петро Лущик

Галицька сага. Книга 6. Невиправдані надії

Петро Лущик

«Невиправдані надії» — це шоста книга епічної серії «Галицька сага», що переносить читача у буремні часи перших років Другої світової війни. У цей період українці ще плекали несміливі надії на те, що звільнення прийде ззовні.

У 1939 році Червону армію зустрічали квітами як визволительку від польського гніту. Проте вже за два роки український народ сподівався позбутися її за допомогою німецького вермахту. На жаль, перші принесли нові порядки, колективізацію та масові виселення незгодних до Сибіру. Другі ж, невдовзі після свого «визволення», дали зрозуміти українцям, що цілком обійдуться і без них.

Українська земля була цинічно поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною. Розпочалося масове вивезення українців на роботу до Німеччини, а в містах повсюдно створювались єврейські ґетто.

Навіть у такий надзвичайно складний для України час не вщухали внутрішні суперечки між старими членами ОУН під проводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, які подеколи переростали у збройні сутички. Жителі та вихідці з галицького села Перетин не лишилися осторонь цих доленосних подій, їхні долі тісно переплітаються з великою історією.