Франкенштейн, або Сучасний Прометей / Мері Шеллі

Ти будеш рада почути, що жодна біда не спіткала розпочату справу, щодо якої тебе діймали такі зловісні передчуття. Я прибув сюди вчора й поспішаю запевнити свою любу сестру, що в мене все гаразд і що я дедалі більше вірю в успіх мого задуму.

Тут, на значній відстані від Лондона, я походжаю вуличками Петербурга, й північний бриз виграє на моїх щоках, лоскоче нерви та сповнює мене втіхою. Чи зрозумілий тобі цей стан? Адже бриз, що прилетів із місцин, до яких я прямую, — провісник їхнього крижаного клімату. Сповнені цим вітром надії, мрії мої стають усе палкішими, все яскравішими. Марно я переконую себе, що полюс — царство холоду й спустошення; в моїй уяві він завжди постає долиною краси й замилування. Там, Маргарет, сонце видно повсякчас, його широкий диск висить зовсім близько до горизонту й кидає навсібіч своє нескінченне сяйво. Кажуть, там — з твого дозволу, сестричко, я таки довірюся в цьому словам досвідчених штурманів — сніг і мороз позбавлені своєї влади; хтозна, може, нам вдасться доплисти цим спокійним океаном до країни, яка своїми дивами й красою перевершує будь-яке місце обжитої планети. Її багатства та особливості можуть виявитися зовсім нетиповими, адже в тій іще не віднайденій глушині, без сумніву, феноменальне розташування небесних тіл. Хіба не варто очікувати всього, чого завгодно, від країни вічного світла? Що, як мені пощастить відкрити дивовижну силу, яка притягує голку, або раз і назавжди узгодити незбагненні відхилення у тисячах астрономічних спостережень лише завдяки цій поїздці. Я задовольню свою пристрасну цікавість поглядом на ніким донині не бачену частину світу, пройду землями, на які ще ніколи не ступала людська нога. Ось що мене вабить, і цього достатньо, аби я забув про страх небезпеки або смерті й розпочав цю нелегку подорож з радістю, що сповнює дитину, коли вона разом із товаришами вирушає рідною річкою у маленькому човникові назустріч великим відкриттям. А втім, навіть якщо припустити, що всі ці сподівання безпідставні, ти не можеш заперечувати безмежної користі, яку я принесу всьому людству, всьому нашому поколінню, коли знайду шлях через полюс до тих країн, на подорож до яких досі доводилося витрачати багато місяців; або розгадаю таємницю магніту, бо, якщо це й можливо, то тільки у такій мандрівці, як моя.