До моїх любих гуцулів | Андрей Шептицький

«До моїх любих гуцулів» – це унікальне видання, що представляє епохальне послання митрополита Андрея Шептицького, сповнене глибокої турботи та любові до гуцульського народу.

Історія, що лягла в основу цього послання, бере свій початок у вересні 1899 року. Тоді єпископ Станіславівський Андрей Шептицький здійснив архіпастирський візит до Косівського деканату на Гуцульщині. Під час цієї подорожі владика не лише звершував богослужіння та виголошував надихаючі проповіді, але й з великою зацікавленістю знайомився з укладом життя гуцулів, їхніми самобутніми звичаями та колоритною говіркою. Він активно засновував читальні, щедро дарував книжки та наполегливо переконував людей у непересічній важливості освіти для майбутнього їхнього краю.

Через рік після цієї знаменної подорожі, 20 листопада 1900 року, Андрей Шептицький написав своє відоме послання «До моїх любих гуцулів». У ньому він висловив щиру подяку за торішнє тепле прийняття, а також продовжив наставляти свою паству у питаннях віри, освіти та належної християнам поведінки як у родині, так і в суспільстві. Послання містить практичні поради щодо ведення фінансових та майнових справ, ефективного господарювання та мудрого виховання дітей.

Особливу цінність цьому виданню надає те, що Андрей Шептицький, з глибокої поваги та любові до своїх адресатів, написав це послання гуцульським діалектом, який дбайливо збережено в нашому виданні. Це дозволяє читачам відчути автентичний дух епохи та глибину зв'язку між пастирем і його паствою.

Додатково до оригінального тексту послання, книга містить художній опис візиту Станіславівського єпископа на Гуцульщину, створений українською письменницею Любою-Параскевією Стринадюк. Вона сама родом з цих країв, тому її твір майстерно передає неповторні враження та сприйняття самих гуцулів від знайомства зі своїм духовним пастирем, додаючи виданню особливої емоційної глибини та історичної цінності.