БЕЛЗ. Атлас українських історичних міст. Том 5

Історичний атлас Белза.

Ідея європейського атласу історичних міст, яка з’явилася ще в ХІХ ст., на практиці почала реалізовуватися у другій половині ХХ ст., після виникнення в 1955 р. Міжнародної комісії з історії міст. Методологічною основою атласу стала концепція німецького дослідника Гайнріха Штооба, котрий наприкінці 1960-х рр. запропонував робочу схему, яка дозволила б проводити порівняльні дослідження у загальноєвропейському масштабі. Міждисциплінарні групи науковців у складі істориків, картографів, географів, архітекторів, археологів та інших фахівців у 19 державах континенту підготували понад 500 атласів європейських міст. Опублікувавши 2014 р. міський атлас Львова, наша країна також долучилася до цього престижного загальноєвропейського картографічного проєкту.
«Атлас українських історичних міст. Т. 5: Белз», як і попередні, виходить під егідою Національної академії наук України та патронатом Міжнародної комісії з історії міст. Учені цих наукових установ утворили Наукову раду, до якої ввійшло дев’ять осіб (6 – з України, 3 – із закордону). Відповідно до прийнятої програми Міжнародної комісії з історії міст, обов’язковими для кожного атласу є чотири плани:
1) кадастрова мапа масштабу ХІХ ст. 1:2 500, але перемальована з чіткими контурами, що представляють місто якомога точніше у доіндустріальну епоху, тобто до промислової революції й суттєвої зміни міського ландшафту;
2) план міста та його околиць того самого часу в масштабі від 1:25 000 до 1:100 000, що дозволяє побачити розвиток урбаністичної мережі навколо досліджуваного об’єкта;
3) сучасний план міста в масштабі 1:5 000 або 1:10 000, за допомогою якого можна простежити просторовий розвиток в індустріальну епоху;
4) карта розвитку міста в масштабі 1:5 000, базована, за змоги, на кадастральному плані, що показує зміни території міста від заснування до сьогодення.
Міський атлас містить репродукції історичних планів, у виборі яких взято до уваги насамперед оригінальність геодезичної зйомки та новизну топографічного матеріалу. Авторські карти-реконструкції акумулюють сучасну наукову інформацію про минуле міського ландшафту (сакральні споруди, фортифікації, археологічні пам’ятки тощо).
Інтегральною частиною атласу є нарис історії міста, в якому основний акцент зроблено на історико-урбаністичному розвитку. Водночас наратив не претендує на вичерпність археологічного або історико-архітектурного дослідження. Політичні, соціальні, демографічні та економічні аспекти міської історії представлені настільки, наскільки це дозволяє пояснити міську морфологію. У текстовий блок атласу входить також опис планів-репродукцій, пояснення до планів-реконструкцій та вибрана бібліографія. Другою мовою видання є англійська як умова визнання українського атласу Міжнародною комісією з історії міст і передумова активнішого його поширення у світі.

Мирон Капраль