Антал Серб (1901-1945) – один із найвидатніших та найоригінальніших угорських письменників XX століття. Його інтелектуальна проза, сповнена філософських роздумів, історичних екскурсів та елементів містики, вирізняється вишуканим стилем та глибоким розумінням людської природи.
Народився Серб у Будапешті в інтелігентній родині. Він здобув блискучу освіту, вивчаючи угорську та англійську літературу, а також історію мистецтва. Його широкі знання та гострий розум знайшли відображення у його літературній творчості.
Найвідомішими творами Антал Серба є романи "Мандрівник і місячне світло" (1937), "Королівська повість" (1935), "Пендрагон" (1934), "Олівер VII" (1943). У своїх романах він часто поєднував елементи різних жанрів, створюючи унікальні та багатошарові історії. Його герої – це часто інтелектуали-мандрівники, які перебувають у пошуках істини, краси та власного місця у світі.
Творчість Серба відзначається тонким психологізмом, іронією та самоіронією, а також глибоким інтересом до історії та культури різних епох. Його романи переносять читачів у різні куточки світу та часові періоди, занурюючи у роздуми про вічні питання буття, кохання, смерті та мистецтва.
Трагічна доля письменника обірвалася під час Другої світової війни. Попри це, його літературна спадщина залишається цінним внеском не лише в угорську, але й у світову літературу, продовжуючи захоплювати читачів своєю глибиною та оригінальністю.
