«Альгометрія» – поетична збірка Ірини Вікирчак. Поезія як спосіб співпереживання, пошуку творчої свободи та осмислення непростого досвіду життя на планеті Земля – спільного і водночас унікального для всіх нас. Альгометрія – це виявляння больової чутливості шляхом натискання на больові точки, оцінка сенсорних порогів під дією певних стимулів, царина медицини невідкладних станів, поле для дискусій лікарів, психологів, неврологів та нейрофізіологів. Поняття «альгометрії» тягне за собою цікаву та продуктивну термінологічну метафорику на зразок понять «больовий поріг», «інтервал больової переносимості», «больовий шок», «дзеркало болю» тощо. «Що ж це за такі терміни, які не можуть вилонитися з метафоричного лушпиння і стати точнішими і однозначними, як того вимагає будь-яка наука?» – запитає далекий від поезії прагматик. «Навіщо це нам у поезії?» – запитає читач, який очікує від віршів лише красивості та зачіпання делікатних струн прекрасного. А й справді – навіщо?